Тема уроку. Презентація виготовленого виробу
І в сім’ї великий, вольній,
У цвіту
садів прекрасних
Будеш жити
вічно ти
Як
безсмертний наш сучасник.
Мета : систематизувати знання учнів,
отримані на попередніх уроках; вивчати культурну спадщину українського народу,
сприяти відродженню національної культури, пробуджувати пізнавальні інтереси до
традиційних промислів України; розширювати знання про життєвий і творчий шлях
Кобзаря, допомогти учням усвідомити життєвий подвиг Т.Г.Шевченка, художню
цінність поезій, виховувати активну громадянську позицію.
Тип уроку: інтегрований
Обладнання: зразки робіт учнів,
вишиті портрети Т.Г.Шевченка, виставка
«Кобзарів», запис пісень Т.Г.Шевченка, мультимедійний проектор, ноутбук, ілюстрації.
ХІД УРОКУ.
I.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
Створення позитивного психологічного настрою.
Зберіть усі знання і сили,
Згадайте все, що ви учили.
Свою ви тему розкривайте,
Та все цікаво викладайте.
II.
ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ
УРОКУ.
1.
Слово вчителя трудового
навчання.
Ми
закінчили вивчати тему «Проектування, виготовлення та оздоблення виробів вишивкою» і сьогодні
підіб’ємо підсумки роботи, адже вишивка посідає чільне місце в житті дівчини і
характеризує її не тільки як вправну господиню, а й людину з душею митця,
здатну розуміти і творити прекрасне.
Наш
урок буде пошуковий, пізнавальний, історичний, оскільки присвячений пам’яті
славного сина українського народу, видатного поета Тараса Григоровича Шевченка.
Не одне покоління українців формувало свій світогляд на його творах, ми теж
частина цієї спільноти. Отож, сьогодні ви покажете, які шви на уроках ви
засвоїли та наскільки вдало змогли передати зміст творів Т.Г.Шевченка. Так,
використовуючи набуті знання й традиції декоративно-ужиткового мистецтва, ми
вшануємо пам’ять великого Кобзаря .
2.
Слово вчителя української
мови та літератури.
Минуло багато років з дня народження славного сина України, але й
сьогодні в багатьох оселях ви побачите прикрашений вишитим рушником портрет
Т.Г. Шевченка.
Минули дні, минули ночі,
Літа пролинули, як птах
А ти живеш, наш син
пророчий
І будеш жити у віках.
Поети прославляли тебе у віршах, композитори – у
музиці, художники – на картинах, а простий люд – у вишивках.
На великдень, на соломі
Проти сонця, діти
Грались собі крашанками
Та й стали хвалитись
Обновами. Тому к святкам
З лиштвою пошили
Сорочечку. А тій стьожку,
Тій стрічку купили.
Кому шапочку смушеву,
Чобітки шкапові,
Кому свитку. Одна тілько
Сидить без обнови
Сирітка, рученята
Сховавши в рукава.
-
Мені мати куповала.
-
Мені батько справив.
-
А мені хрещена мати
Лиштву вишивала.
-
А я попа обідала, -
Сирітка сказала.
Вишивка супроводжує українців все життя. І на портретах ми бачимо Шевченка
у вишитій сорочці. От сьогодні і ви розповісте про свій вибір, свій подарунок
до ювілею Кобзаря.
III.
МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ.
Учитель
трудового навчання.
1. Обґрунтування вибору.
2. Використані техніки та
доцільність їх поєднання.
3. Власна оцінка роботи.
II. Ділова гра «ВТК»
Усі вироби, виготовлені на підприємствах, перш ніж
потрапити у продаж, обов’язково проходять відділ технічного контролю (ВТК),
який займається перевіркою якості продукції. Після захисту робіт, партнери по
парті обміняються своїми роботами і на деякий час відчують себе контролерами
ВТК. Перед кожним із вас є картка перевірки вишитого виробу, у яку ви за
поданими критеріями будете виставляти оцінки.
Картка перевірки якості вишитого виробу
Виготовила _________________________
Перевірила __________________________
№
з/п
|
Критерії оцінювання
|
Результат оцінювання
|
1
|
Охайність
|
|
2
|
Наявність кінців ниток
|
|
3
|
Великі переходи ниток з виворітного боку
|
|
4
|
Стягування тканини вишивальною ниткою
|
|
5
|
Недовишиті елементи малюнка
|
|
6
|
Різноманітність швів
|
|
7
|
Загальна кількість дефектів
|
|
Оцінка виробу :
|
1.Учениця презентує роботу
«Обкладинка на Кобзар».
Пожовклі сторінки гортаю
Старої книги – «Кобзаря».
В ній вітер з гаєм розмовляє,
В ній чути спів плугатаря.
В книзі цій – велика мудрість,
Вона розкаже про усе –
Про наймичку і Титарівну,
І як Тарас ягнят пасе.
Щоб дати «Кобзареві» 1949 року видання
нове життя я вишила цю обкладинку, використовуючи шов «косий хрест».
Слово учителя української мови та
літератури.
Барвінково, волошково
В небі світиться зоря.
Починаймо рідне слово
Зі сторінки «Кобзаря»
Перша невеличка збірочка поезій
Т.Г.Шевченка «Кобзар» вийшла у світ у 1840 р. і містила лише 8 поезій. До нього
жоден поет із такою правдивістю і простотою не розповідав, що діялося на рідній
землі.
Кобзар – наша національна книга, наш мудрий наставник для багатьох
поколінь, яка навчає добра і совісті, яка в найтепліші години світила нам зорею
надії, не дала нам забути чиїх батьків чиї ми діти.
Біблія і Кобзар у селянській
хаті найбільш шановані й зачитані до дірок, вони переходять у спадок від
покоління до покоління.
Лише 8 творів у першому
виданні, лише двічі за життя Шевченка надруковані (1884,1860р.), а сьогодні, в
наш час, виданий 110 разів. І ця цифра не остання.
Швидко лине час. Поспішає стати
історією і рік, коли ми відзначаємо 200-ліття від дня народження Т.Г.Шевченка.
нехай наші слова, які звучать сьогодні, будуть вплетені у вінок
загальнолюдської шани Кобзареві.
Виставка «Кобзарів» (різних років
видання)
Учениця читає напам’ять поезію Анатолія Камінчука «Кобзар».
У вікні любисток,
На підлозі м’ята,
У простій оправі –
Книга серед книг,
Наче щедре сонце
Поселилось в хаті,
Як велике щастя
Стало на поріг.
Мудра, щира книга –
То «Кобзар» Тараса,
На столі, як свято,
Білий коровай.
І пішло повір’я
З прадідівського часу:
«Як «Кобзар»у хаті –
Буде щастя, знай!».
2. Учениця презентує роботу «
Кобзар». Звучить музика. Бандура.
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Кругом хлопці та дівчата –
Як мак процвітає.
Грає кобзар, виспівує,
Вимовля
словами,
Як москалі, орда, ляхи
Бились з козаками;
Як збиралась громадонька
В неділеньку вранці;
Як ховали козаченька
В зеленім байраці.
Грає кобзар, виспівує –
Аж лихо сміється…
Шевченка називають у народі великим Кобзарем. Кобзар – це людина, яка грає
на бандурі і співає. Улюбленим інструментом поета була бандура. Тому я вирішила
вишити Кобзаря. У своїй вишивці я використала шов «косий хрест».
Слово учителя української мови та
літератури.
Кобзарі ввійшли в свідомість Шевченка ще з дитинства. В його творчості вони
посіли помітне місце як виразники народних дум і сподівань. Символічно назвавши
збірку «Кобзарем», Шевченко підкреслив цим народність і волелюбність своєї
поезії. Шевченко дав високу оцінку кобзарським думам. Якщо тексти дум були йому
відомі із збірок, то мелодії запам’яталися йому безпосередньо від кобзарів,
яких поет багато разів слухав.
Щороку, вшановуючи пам'ять поета, кобзарі виступають на його могилі в
Каневі.
(Слайд .Могила Т.Шевченка в Каневі). Звучить музика «Взяв би я бандуру…»
3. Учениця презентує роботу «Заповіт»
Живи , поете, в бронзі і граніті,
Живи, поете, в пам’яті людській.
Живи в піснях, живи у «Заповіті»,
У слові праведнім, у славі віковій.
Свою роботу я виконала хрестиковими швами.
Слово учителя української мови та
літератури.
Заключним словом поета,
вираженням його останньої волі своєму народові став «Заповіт».
«Заповіт» звучав на
демонстраціях і мітингах, його співали, проводжаючи в останню путь полеглих за
свободу борців. Ще в XIX ст. він набув великої популярності в Україні, а й за її
межами.
50 мов світу озвучили «Заповіт».
(Звучить «Заповіт»)
4. Учениця презентує роботу
«Садок вишневий коло хати»
Я з дитинства знайома з поезією «Садок вишневий коло хати» , яка зачарувала мене красою України. Це я і передала на своїй
вишивці.
Садок вишневий коло хати,
Хрущі над вишнями гудуть,
Плугатарі з плугами йдуть,
Співають ідучи дівчата.
А матері вечерять ждуть.
Сім’я вечеря коло хати,
Вечірня зіронька встає.
Дочка вечерять подає,
А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.
Поклала мати коло хати
Маленьких діточок своїх;
Сама заснула коло їх.
Затихло все, тілько дівчата
Та соловейко не затих.
Робота виконана хрестиковими швами. Вишневий цвіт символізує материнську
любов.
Слово учителя української мови та
літератури.
У вірші Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати»
змальована прекрасна картина весняного вечора в українському селі. Цей твір
написаний на чужині, у неволі петербурзького каземату. Поет намагався свідомо
відсторонитися від усього лихого і трагічного в народному житті й уявити рідну
землю такою, якою бачив у мріях: маму,
родину, рідну хату. Тугу за отчим краєм він втамовує зображенням картин рідної
природи і знайомого йому з дитинства селянського життя. Цей вірш не тільки
мрія, а й світлий спогад, що підтримував поета в найскрутніші хвилини його
життя.
5.
Учениця презентує роботу «І буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі…»
І читає, і пише до ночі,
Плинуть мрії – живі ручаї,
І минулого сльози жіночі –
Нині сльози невтішні твої.
Катерина, Оксана, Марія,
Божевільна від горя Сова…
І задума, як темна хмарина,
На високе чоло наплива.
Ой, поете, великий пророче:
Скільки сил ти віддав у житті,
Захищаючи долю жіночу.
І завжди в самоті, в самоті.
Свою роботу я також вишила хрестиковими швами.
Учитель
української мови та літератури.
Чисту
матір і дитину
Він
прославив серцем чистим,
Всю
осяяв Україну
Поглядом він пломенистим
(П.Тичина).
Ніхто
краще не сказав про святість і велике покликання материнства, ніж Тарас
Шевченко. Ніхто не вділив жінкам, удовам, дівчатам, матерям, скривдженим,
покинутим стільки ніжності, палкої любові, як він - наш великий Кобзар. Шевченко визнаний
неперевершеним у створенні образу жінки
– матері.
Його
жіночі образи – це насамперед невигойна, найболючіша рана кріпацтва. Про це
свідчать його твори «Катерина», «Наймичка», «Сова», «Мар’яна –черниця» , «Слепая».Мати
з дитиною завжди була для Шевченка найсвятішим образом, уособленням краси, ніжності і благородства.
Чи не тому стали крилатими слова:
Нічого кращого немає,
Як тая мати молодая
З своїм
дитяточком малим…
6.
Учениця презентує роботу «Калина»
Там, де пломеніє
Ягода – калина,
Там край
наш рідний,
Наша Україна.
На милій Вкраїні в великі свята
З хлібом калина поруч була.
Символом України є калина. Це оберіг українців. У
народі кажуть: калина цвітом милує, а ягодами лікує. Свою роботу я вишила швом
«косий хрест».
Учитель
української мови та літератури.
Над
дніпровою сагою
Стоїть
явір меж лозою,
Меж
лозою з ялиною,
З
червоною калиною.
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою.
Пливе човен по Дунаю
Один за водою.
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину.
Над водою гне з вербою
Червону калину.
У чарівних рядках Шевченкової
поезії ми бачимо поряд з калиною і інші обереги.
Це і верба, і дуб, і зелений
гай, і Дніпро.
7.
Учениця презентує роботу «Зацвіла у долині червона
калина»
Зацвіла в долині
Червона калина,
Ніби засміялась
Дівчина – дитина.
Любо, любо стало,
Пташечка зраділа
І защебетала.
Почула дівчина
І в білій свитині
З біленької хати
Вийшла погуляти
У гай на долину.
І вийшов до неї
З зеленого гаю
Козак молоденький;
Цілує, вітає,
І йдуть по долині
І, йдучи співають.
Як діточок двоє,
Під тую калину
Прийшли посідали
І поцілувались.
Ця поезія глибоко схвилювала мене своєю простотою,
чарівністю, красою. Поезія Шевченка має
виключну рису – співучість. Тому багато композиторів писали музику до його
віршів. Аркадій Філіпенко цю поезію поклав на музику. Свою роботу я вишила швом
«косий хрест».
Учитель
української мови та літератури.
Народжений у кріпацькій неволі, Шевченко ввібрав у
себе все найкраще зі скарбниці свого народу. Тому поезії Шевченка близькі і
зрозумілі людям.
Ще за
життя поета з’явилися мелодії на слова з «Кобзаря». У вигляді пісень вони
швидко поширювались в народі.
Поет
був музично обдарованою людиною. Він знав і любив класичну музику. Але особливо
захоплювався народними піснями, яких знав дуже багато. Пісня супроводжувала
його все життя, була порадницею і розрадою. Шевченко збирав і вивчав зразки
народної творчості. Близько 60 записів поета дійшли до нас, і опубліковані в VI томі повного зібрання
його творів. Часом поет бере з народних пісень окремі сюжети. Шевченко був не
тільки любителем народної пісні, а й чуйним виконавцем.
8.
Учениця презентує роботу
«Навкруг сніги і море, море…
Навкруг мороз скрипить, лютує»
Ой
діброво – темний гаю!
Тебе одягає
Тричі на рік…Багатого
Собі батька маєш.
Раз укриє тебе рясно
Зеленим покровом, -
Аж сам собі дивується
На свою діброву…
Надивившись на доненьку
Любу, молодую.
Візьме її тай огорне
В ризу золотую
І сповиє дорогою
Білою габою,-
Та й спать ляже, втомившися
Турбою такою.
У поезії Шевченка природа – це красуня –дівчина,
дочка багатого батька, який тричі на рік дарує їй нове, пишне вбрання: навесні
діброва молода, ніжна, юна і одяг у неї зелений, восени вона вся в золоті –
розкішна, а взимку – мудра, але холодна, незворушна, мовчазна, в білому і
сріблястому вбранні. Мені ця поезія нагадує чарівну казку. При виконанні своєї
роботи я використала шов «косий хрест».
Учитель
української мови та літератури.
Ми знаємо
цілий ряд творів, де Шевченко оспівав
природу рідного краю, і захоплюємося красою України, її чарівними краєвидами.
Село на нашій Україні –
Неначе писанка село.
Зеленим гаєм поросло
Цвітуть сади, біліють хати,
А на горі стоять палати
Неначе диво. А кругом
Широколистії тополі,
А там і ліс, і ліс, і поле,
І сині гори за Дніпром.
Сам бог витає над селом.
(«Княжна»)
9. Презентація роботи «Оксана і
Ярема»
Отак , ходя попід гаєм,
Ярема співає,
Виглядає; а Оксани
Немає, немає.
Зорі сяють; серед неба
Горить
білолиций;
Верба слуха соловейка,
Дивиться в криницю;
На калині над водою,
Так і виливає,
Неначе зна, що дівчину
Козак виглядає.
Мене схвилювали образи Яреми і
Оксани з поеми Тараса Григоровича Шевченка «Гайдамаки». Свою роботу я виконала
швом «косий хрест».
Учитель української мови та
літератури.
Т.Г.Шевченко – літописець козацької слави.
Наша пісня солов’їна
Не загине у віки,
Доти буде Україна,
Доки будуть козаки.
Червоною стрічкою творчості
Кобзаря є історія Запорозької Січі, звеличення її ролі у визвольній боротьбі
українського народу проти польської шляхти, султанської Туреччини, кримського
ханства.
Героїчну боротьбу запорозьких
козаків Т.Г.Шевченко оспівував у поемах «Гайдамаки», «Гамалія», «Іван Підкова».
10.
Презентація роботи «Світає,
Край неба палає,
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає».
Защебетав жайворонок,
Угору летючи.
Закувала зозуленька.
На дубі сидячи.
Защебетав соловейко –
Пішла луна гаєм.
Червоніє за горою,
Плугатар
співає.
Учитель
української мови та літератури.
Тарас
Шевченко до безтями закоханий у природу свого краю. Саме тому він створив свою
безсмертну Україну на полотні, у віршах і піснях. Природа у творах Кобзаря –
прекрасна жива істота.
Але
серед цієї чарівної природи ми чуємо спів птахів. У творах Шевченка ми чуємо спів солов’я,
жайворонка, зозулі, горлиці,крик сірих гусей, сови, крякання ворона та інших
птахів.
(Пісня «Ой у вишневому садочку»)
IV.
ПІДСУМОК УРОКУ.
(Учителі заповнюють картку особистих досягнень
учнів).
№
з/п
|
Прізвище, ім’я учня
|
Якість
виробу
|
Захист
роботи
|
Загальна
оцінка
|
1
|
||||
2
|
Оголошення навчальних досягнень учнів. Виставлення оцінок .
Учитель української мови та
літератури.
Ім’я Т.Г,Шевченка відоме не лише
кожному українцеві, його знають і шанують у всьому світі. Свою любов , шану
до Кобзаря ви виявили у своїх роботах.
Учитель трудового навчання.
Виставка вишитих портретів Т. Г. Шевченка.
Наш урок – це ще одна сходинка у
скарбниці здобутків вашої особистості – шляху саморозвитку і самореалізації. І
хоч він і закінчується, та не зникає наш інтерес до України, її історичного
минулого, теперішнього сьогодення. А потреба вдосконалювати свої вміння та
навички в подальшій творчій роботі, навпаки , збільшуються. Надалі ми
продовжимо вивчати культурну спадщину нашого народу, розвиток декоративно - ужиткового мистецтва.
V. ДОМАШНЄ
ЗАВДАННЯ.
Оформити роботу в рамку.
Немає коментарів:
Дописати коментар